«Поверни борг, а то…» Юристи системи надання безоплатної правової допомоги надають роз’яснення щодо кредитних зобов’язань.

Дата: 01.03.2021 11:53
Кількість переглядів: 1425

Погіршення матеріального стану, зменшення соціального забезпечення, безробіття – це кризові явища в економіці нашої країни. Переоцінюючи власні можливості, громадяни масово укладають кредитні договори на купівлю комп’ютерної та побутової техніки, квартир, будинків, автомобілів тощо, хоча не завжди можуть вчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки та суму боргу. На сьогодні досить актуальним є проблема невиконання кредитних зобов’язань клієнтами банків.

Юристи Білопільського бюро правової допомоги зазначають: повернення заборгованості є основним видом діяльності колекторських компаній, які використовують різні методи. Як правило, прийоми спілкування з клієнтами залежать від терміну позики, яку заборгував клієнт, його історії сплати тіла та відсотків за кредитом.

Виділяють декілька етапів стягнення заборгованості:

1) Soft collection (soft від англ. мови – м’який) – на цьому етапі колектори намагаються переконати позичальника добровільно сплатити борг шляхом надсилання листів, SMS-повідомлень, здійснення дзвінків тощо. Якщо боржник не реагує, компанії вдаються до направлення повідомлення про наявність зобов’язань у неплатника за місцем його роботи, знайомства з родичами та близькими. У випадку наявності поручителя за кредитним договором, колектори обов’язково здійснюються дзвінки і на його номер телефону. Спосіб спілкування між представником колекторської компанії і клієнтом характеризується менш жорстким стилем вимоги сплати кредиту.

2) Hard collection (hard від англ. мови – важкий) – сутність цього етапу полягає в безпосередньому контакті з боржником, тобто колектори з’являються за місцем проживання клієнта та пояснюють можливі наслідки при несплаті кредиту. На цьому етапі відбувається інформування клієнта про можливості відстрочки чи реструктуризації боргу, а також про право колекторської компанії звернутися до правоохоронних органів з обвинуваченням у шахрайстві тощо.

3) Legal collection (legal від англійської мови – юридичний, судовий) – суть цього етапу полягає у тому, що колекторська компанія звертається до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості.

Колекторські компанії не зацікавлені звертатися з позовами до суду внаслідок тривалості судових процесів та значними додатковими фінансовими витратами. Організація Legal collection вимагає залучення кваліфікованих юристів для здійснення цього етапу, що вимагає від колекторської компанії відповідних витрат. Колекторські компанії завжди намагаються отримати оплату боргу ще на досудовому етапі.

Відповідно до положень статей 526 та 527 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України чи інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. Іншими словами, якщо взяли на себе кредитне зобов’язання, то маєте його виконати.

Як діяти в умовах психологічного тиску та погроз?

Головне запастися терпінням, адже колекторські компанії діють (в загальному) через психологічний тиск, а саме: поширюють конфіденційну та неправдиву інформацію про боржника, погрожують забрати майно, телефонують у вечірній час; погрожують життю боржника або членам його родини та інше.

Важливо! Ніхто без вашого дозволу не має права заходити до квартири чи будинку (це кримінальне правопорушення, передбачене статтею 162 Кримінального кодексу України – порушення недоторканості житла), забирати будь-які речі (частина третя статті186 Кримінального кодексу України – грабіж, поєднаний з проникненням у житло), примушувати сплатити заборгованість (стаття 355 Кримінального кодексу України – примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань), присвоювати собі функції Державної виконавчої служби (стаття 356 Кримінального кодексу України – самоправство).

Отже, якщо вам зателефонували і погрожують представники колекторської компанії, ви маєте бути емоційно спокійними, не давати підстав розвивати агресивність в спілкуванні. У випадку, якщо до вас приїхали колектори, які вимагають сплатити коштиі (з метою залякати) – викликайте поліцію, ні в чому не сумніваючись і не піддавайтеся провокаціям.

При спілкуванні з колектором ви маєте право дізнатись його прізвище, ім’я, по батькові, посаду, реквізити організації, яку він представляє, та реквізити договору, відповідно до якого вимагається сплата кредитної заборгованості. Рекомендовано не розголошувати при розмові будь-які персональні дані. 

Якщо представники колекторської компанії дійсно набули право грошової вимоги, на ваше прохання вони повинні підтвердити даний факт, наприклад, шляхом надання на ознайомлення договору відступлення права вимоги (факторингу) щодо вашої кредитної заборгованості. Якщо представники начебто колекторської компанії не можуть або не бажають надати відповідні документи – є ризик того, що Ви розмовляєте з шахраями. У такому разі рекомендовано припинити розмову.

Трапляються випадки, коли представники колекторських компаній надсилають листи, які зовнішньо мають ознаки позовної заяви до суду, однак з припискою «Зразок», які мають на меті залякати боржника. Також трапляються й листи, в яких йде мова про те, що нібито суд постановив стягнути з боржника певні грошові кошти чи навіть арештувати його майно.

Якщо ви заборгували банку і не маєте інформації щодо того, чи отримала колекторська компанія право вимоги за боргом, варто звернутися до банку чи фінансової установи, з якою безпосередньо укладався кредитний договір і перевірити даний факт. 

Для того, щоб дізнатись чи компанія, яка вимагає від вас погашення заборгованості, справді існує, рекомендовано перевірити її державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на інтернет-ресурсі Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua/content/free–search, де також можна дізнатися реквізити колекторської компанії та її види діяльності. 

Про наявність чи відсутність відкритого судового провадження щодо стягнення з вас кредитної заборгованості, можна скористатися вебресурсом «Судова влада України»: https://court.gov.ua/fair/. Так, ввівши в пошукову форму свої дані, можна перевірити чи були на території України відкриті судові провадження щодо вас за останні роки. 

Відповідно до законодавства на території України примусове стягнення боргу можливе тільки органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями. Тому в разі, коли ви отримали листа з погрозами про примусове виконання рішення суду, на якому відсутні справжні печатка та підпис, – хвилюватись не варто. Якщо ж до вас особисто приходять підозрілі люди, які погрожують життю чи здоров’ю, – варто звертатись до поліції. У свою чергу правоохоронні органи не можуть і не будуть вимагати у вас виконати грошові зобов’язання перед кредитором, а погрози щодо кримінальної відповідальності за прострочення боргу є безпідставними.

Як діяти, якщо від вас вимагають віддати кредит, який ви не брали?

Ситуацій, коли колектори стягують «міфічні» борги може бути декілька:

телефонують щодо чужого кредиту, де позичальник залишив ваш номер телефону як контактної особи;

близький родич оформив кредит, своєчасно не повернув борг, при цьому колектори віднайшли телефони всіх близьких людей та починають їм систематично дзвонити та погрожувати;

кредит оформили шахраї без вашого відома через онлайн-сервіс та інші.

Якщо вас та вашу родину турбують колектори щодо кредиту, який ви точно не брали, слід відразу про це повідомити колектору та уточнити чи до вас звертаються як до боржника за кредитом чи як до третьої особи (так званого поручителя). Адже непоодинокі ситуації, коли ваш родич чи знайомий взяв кредит і вказав вас поручителем, надавши ваш номер телефону та іншу контактну інформацію. При цьому ви можете і не підозрювати про це. У такому разі краще говорити колекторам, що з боржником ви давно не спілкуєтеся, не бачитеся і не збираєтеся його шукати, щоб передати інформацію. Будуйте розмову спокійно, чітко та впевнено (ваш співрозмовник повинен переконатися, що всі подальші звернення до вас жодним чином не забезпечать повернення простроченого кредиту).

Будь-який збір інформації про фізичну особу без її згоди є незаконним відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Додаткову інформацію ви можетке знайти на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid: https://wiki.legalaid.gov.ua/. Правову консультацію можна отримати за безкоштовним номером 0 800 213 103 та у працівників Пустомитівського бюро БПД Адреса 81100, м. Пустомити, вул. Грушевського, 35. тел.:(03230) 41 008; моб.:0965464526,  ел.адреса: pustomyty@legalaid.lviv.ua .


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь