Шарка сливи- одне з найнебезпечніших захворювань кісточкових культур.
Шарка (віспа) сливи – це одне з найбільш шкодочинних вірусних захворювань кісточкових культур, яке може спричинити до втрати смакових якостей плодів, їхнього осипання та падіння врожайності до 100%. Можлива, також, повна загибель дерева. В Україні вірус внесено до переліку обмежено поширених регульованих шкідливих організмів (карантинний об'єкт списку А2). Вірус віспи сливи має широке коло рослин-господарів. Окрім культурних та декоративних видів кісточкових культур, він уражує ще 37 диких видів Prunus та понад 100 видів трав’янистих рослин. Резерваторами вірусу віспи сливи можуть бути кропива дводомна, кропива глуха, люцерна серпоподібна, конюшина повзуча, паслін солодко-гіркий, боби та горох.
Походження: Вперше шарка була виявлена на сливі європейській в Болгарії в 1917 – 1918 рр. і описана як вірусна хвороба в 1932 р. За цей час вірус поширився по значній частині Європи, території навколо басейну Середземного моря, на Близькому Сході. Хворобу було також виявлено в Азії, Південній і Північній Америках.
Вперше хворобу зафіксували в Україні у 1966 році в Чернівецькій області. З того часу вірус поширився в багатьох регіонах із розвиненим садівництвом. Найбільші вогнища зараження офіційно реєструвалися в Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Одеській областях.
Ознаки ураження можуть сильно відрізнятися залежно від місцевості, сезону, видів і сортів рослин. Симптоми часто проявляються тільки через 1-2 роки після зараження. Зовнішні ознаки хвороби проявляються на листках, молодих пагонах і плодах. Десь через 3-4 тижні після цвітіння на листках утворюються розпливчасті жовто-зелені плями у формі широких кілець або смуг. Їх добре видно на світлі. На плодах сприйнятливих до хвороби сортів спочатку з’являються характерні візерунки, які складаються з кільцеподібних темно-зелених смуг і плям, які по мірі дозрівання плодів стають фіолетовим. Тканина під ними червоно-бура, може бути відмерла і заповнена камеддю. Уражені плоди набувають потворної деформованої форми і передчасно опадають. На кісточках уражених плодів можна помітити бліді кільця і плями.
Поширення вірусу відбувається разом з зараженим прищепним і посадковим матеріалом, за допомогою шкодочинних комах (попелиці і цикадки), а також механічним способом (через рани на дереві або при обрізці).
Боротьба з хворобою передбачає викорчовування і спалювання уражених дерев. Оскільки не існує способів лікування вірусу віспи сливи, і збудник може привести до руйнівних проблем в саду, запобігання поширенню вірусу має вирішальне значення. Для цього необхідно використовувати тільки здоровий садивний матеріал, вести системну боротьбу за допомогою відповідних препаратів проти шкідників-переносників хвороби, перед використанням обов’язково дезінфікувати інструменти. Щоб не допустити поширення шарки слив забороняється ввезення посадкового і прищепного матеріалу з місць, де поширене захворювання.
Гвоздик Маріанна
провідний спеціаліст Управління фітосанітарної безпеки
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
