Південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyrick) –небезпечний карантинний шкідник, який становить загрозу для овочівництва України
У сучасних умовах розвитку міжнародної торгівлі та зміни клімату особливого значення набуває своєчасне виявлення та недопущення поширення карантинних організмів. Одним із найнебезпечніших карантинних шкідників овочевих культур є південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyrick), або південноамериканський томатний мінер.
Південноамериканська томатна міль походить із Південної Америки та за останні десятиліття поширилася на територію багатьох країн Європи, Азії та Африки. Висока репродуктивна здатність, короткий цикл розвитку та здатність швидко адаптуватися до нових умов роблять цього шкідника серйозною загрозою для овочівництва. В Україні Tuta absoluta належить до регульованих карантинних організмів та перебуває під постійним державним фітосанітарним контролем.
БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ШКІДНИКА
Доросла особина Tuta absoluta являє собою невеликого метелика сріблясто-сірого кольору з розмахом крил 8–10 мм. Самки характеризуються високою плодючістю та можуть відкладати до 250–300 яєць протягом життєвого циклу. За сприятливих умов шкідник здатний розвиватися безперервно, формуючи до 10–12 поколінь на рік.
Найбільшої шкоди завдають личинки, які після відродження проникають усередину рослинних тканин і живляться мезофілом листків, тканинами стебел та плодів. Прихований спосіб життя личинок значно ускладнює їх своєчасне виявлення та боротьбу з ними.
РОСЛИНИ-ГОСПОДАРІ
Основною рослиною-господарем південноамериканської томатної молі є томат. Однак шкідник також здатний пошкоджувати інші культури родини пасльонових, зокрема:
- картоплю;
- баклажани;
- перець;
- тютюн;
- фізаліс;
- дикорослі пасльонові рослини.
Найбільшу небезпеку Tuta absoluta становить для тепличного овочівництва, де створюються оптимальні умови для її розвитку та розмноження.
ОЗНАКИ ПОШКОДЖЕННЯ
Характерною ознакою пошкодження є утворення мін у листках рослин. Личинки виїдають внутрішні тканини, залишаючи лише верхній та нижній шари епідермісу. Основні симптоми ураження:
- поява світлих звивистих мін на листках;
- пошкодження верхівкових пагонів;
- утворення ходів у плодах;
- передчасне засихання листків;
- загальне пригнічення рослин;
- загнивання пошкоджених плодів.
За масового розвитку шкідника втрати врожаю можуть досягати 80–100 %, що завдає значних економічних збитків виробникам.
ШЛЯХИ ПОШИРЕННЯ
Основними шляхами поширення південноамериканської томатної молі є:
- міжнародна торгівля плодами та рослинною продукцією;
- імпорт зараженого посадкового матеріалу;
- переміщення підкарантинних вантажів;
- рослинні залишки;
- тара та пакувальні матеріали;
- природне розселення дорослих особин.
МОНІТОРИНГ ТА ЗАХОДИ КОНТРОЛЮ
Для виявлення шкідника застосовуються:
- візуальні обстеження посівів і тепличних господарств;
- феромонні пастки;
- лабораторні дослідження;
- фітосанітарний контроль імпортованої продукції;
З метою запобігання поширенню шкідника рекомендується:
- використовувати серифікований насіннєвий та посадковий матеріал;
- регулярно проводити моніторинг насаджень;
- дотримуватися сівозміни;
- своєчасно знищувати рослинні рештки;
- проводити дезінфекцію теплиць та обладнання;
- використовувати інтегровані системи захисту рослин;
- у разі виявлення ознак пошкодження негайно повідомляти теритріальні органи Держпродспоживслужби;
ВИСНОВОК
Південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyrick) залишається одним із найбільш небезпечних карантинних організмів для овочівництва.
Зважаючи на її високу шкідливість та здатність до швидкого поширення, особливо важливими є здійснення постійного фітосанітарного моніторингу, дотримання вимог законодавства у сфері карантину рослин та своєчасне проведення профілактичних і локалізаційних заходів.
Лише спільні зусилля виробників сільськогосподарської продукції, суб’єктів господарювання та органів Держпродспоживслужби сприятимуть збереженню фітосанітарного благополуччя України та забезпеченню продовольчої безпеки держави.
Використані джерела:
- Закон України «Про карантин рослин»;
- офіційний вебсайт Держпродспоживслужби України;
- Міжнародний стандарт з фітосанітарних заходів № 6 «Нагляд»;
- EPPO Global Database;
- наукові праці Інституту захисту рослин НААН України;
- методичні рекомендації з моніторингу та виявлення Tuta absoluta.
